Якщо зірки запалюють - це комусь потрібно! Прийди й подивись, як спалахують зірки!
Останнім часом творче життя на Сході суттєво занепало-, зрозуміло, війна...Тож вибір організаторами фестивалю місця проведення в Маріуполі -є безсумнівним подарунком городянам: у ці дні місто відзначає день визволення від німецьких загарбників, що святкується під назвою День міста. Одже, тут збіглося-подвійне свято, бо Рута-Фест сам по собі є подією визначальною.

Ще наприкінці 80 минулого, 20-го століття внук композитора та повний його тезка Кирило Стеценко з побратимами-однодумцями музикантами Тарасом Мельником, Анатолієм Калениченко та поетом Іван Малковичем розробили творчу концепцію фестивалю. “Основа “Червоної рути”,як каже А.Калениченко,-три кити: українськість, через мову та опору на етнічну специфіку, молодіжність- орієнтація на молодіжну аудиторію, і сучасність, тобто орієнтація на більш сучасні прогресивні стилі музичні. Обов'язковими засадами були й лишаються авторська аутентичність, тобто відсутність запозичень та щирість, яку не можливо ні підробити а ні імітувати”.

Перший фестиваль 1989 року відбувся у Чернівцях. Стадіон “Буковина” тоді став глядацькою залою задля майже 30 тисяч прихильників. Це був український фестиваль, що піднімав інтерес до самобутності нашої культури та до самих себе, та сповіщав про настання доби незалежності. Організатори “Червоної Рути “ щиро переконані, що цей захід мав величезне політико-культурне значення та беззаперечно прискорив падіння радянщини на теренах України.

З'явившись на культурному обрії України у 1989, фестиваль відбувається кожні щодва роки. Наступні хвилі «Червоної рути», 1991-го,спочатку подорожував великими містами південної та східної України:Запоріжжя – 1991, Донецьк – 1993, Харків – 1997, Дніпропетровськ – 1999 та одного разу на півдні, в Криму -1995. Потім осів у Києві, виїхавши зі столиці лише двічі. 2009-го, на честь свого ювілею, повернувся в рідні Чернівці. У 2015-му вперше побував у Маріуполі.

Фестиваль продовжується вже понад 25років. За цей час фестивалю вдалося відкрити цілу плеяду імен, що тепер є знаними естрадними виконавцями. Майже всі артисти сучасної української поп- і рок-сцени, виконавців бардівської, акустичної, танцювальної, іншої (експериментальної) музики вишли з лона “Рути-фест”. Ось далеко не повний список лауреатів та дипломантів – Василь Жданкін, ВВ, Сестричка Віка, Брати Гадюкіни, Кому Вниз, Марія Бурмака, Едуард Драч, Андрій Миколайчук, покійний нині Андрій Кузьменко («Скрябін»), Жанна Боднарук, Табула Раса, Плач Єремії, Вій, Сестри Тельнюк. Ірина Шинкарук, Віктор Павлік, Піккардійська Терція, Брати Блюзу, Марина Одольська, Ані Лорак, Наталія Могилевська, Крихітка Цахес, Катя Чілі, Росава, Юлія Лорд, Танок на майдані Конго, Тартак, Альоша, Еріка, ПоліКарп, ДахаБраха, Ілларія, Фолькнери, ДахДотерз тощо. Відомим шоуменом став Олександр Пономарьов, співачка Руслана Лижичко , внісши свою лепту в дії Майдану, побувавши у лавах депутатів Верховної Ради, повернулася до роботи на сцені. . Сьогодні вони відомі не тільки в Україні, але й поза її межами.

Повернення Рути-фесту у Маріуполь-неабияка подія для нашого міста. Сподіваємось, що рішення про проведення заходу саме у нас було прийнято організаторами фестивалю завдяки високій активності та певному культурному рівню городян.

У час проведення фестивалю відбудуться також й інші культурні заходи. В Центрі сучасного мистецтва ім. А. І. Куїнджі06–10 вересня 2017 р.пройде виставка «НАРОДНА ВІЙНА 1917–1932рр.»

Період 1917–1932 років до сьогодні залишається найменш дослідженим та найбільш сфальшованим в українській та світовій історіографії.Замовчування фактів щодо революційних подій доби Української Народної Республіки та встановлення радянської влади в Україні викривлює істинну картину визвольної боротьби, зменшує роль у споротиві саме східних українців . Історики сором'язливо вказують на те, що боротьба і прагнення до незалежності були, але вони мали чітко окреслену регіональну забарвленість, мовляв, незалежності бажало і за неї боролось винятково населення Західної України та жменька «збаламучених» інтелігентів - ідеалістів зі сходу. При цьому, на жаль, нічого не згадуєтьсяпро неймовірно потужний рух опору російсько-більшовицькому режимові, який прокотився Великою Україноюв1917–1932роках. Виставка має на меті усунути прогалини щодо української історії цього періоду.

Ще однією цікавою подією має стати ВИСТАВКА НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ОЛЕСІ ВАКУЛЕНКО, яка також відбудеться в центрі сучасного мистецтва ім. А. І. Куїнджі з 06–по 10 вересня 2017 р.

На виставці будуть представлені роботи в жанрах книжкової та станкової графіки, декоративного розпису, витинанки, проведено майстер-класи для дорослих та дітей з техніки українського декоративного розпису, здійснено показ одягу з ручним розписом у народному стилі. Вакуленко Олеся –художник, дизайнер, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, що продовжує традиціх народної художниці України Катерини Білокур. Працює майстриня в жанрах українського декоративного розпису, книжкової і станкової графіки, витинанки, батику, розпису одягу, графічного дизайну. Головне в її творчості –це органічне поєднання сучасних елементів з традиційними українськими мотивами.

Одже,запрошуємо на заходи XV Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута-2015» у м. Маріуполь 6-10 вересня!