Нещодавно ми отримали зворушливого листа від маріупольчанки пані Надії. Ми хочемо поділитися цим листом, який сповнений теплими словами вдячності за нашу роботу. Такі листи є величезною підтримкою для нас, дирекції фестивалю, для всіх учасників, котрі незважаючи на різні чутки приїхали підтримати Маріуполь у такий непростий час.
"Добрих і мирних днів вам. дорогі земляки! Глибока вдячність від жителів Маріуполя усім, хто подарував нам свято вільної української пісні. Маріуполь- не обласний центр, але справжня столиця приазов'я, і Україна- наша Матінка, яку ми дуже любимо і не віддамо жодним зайдам! Ми живемо українською піснею, а дух козаків додає нам сили у боротьбі. Глибокий поклін усім-усім артистам, які приїхали у прифронтове місто, поділилися з нами своїм талантом, своєю душею! Ми з вами-- один народ. І наші діти, виховані українською піснею, просто приречені бути справжніми патріотами! Слава нашій Україні! Слава героям, які захищають її землі,її мову і пісню!"
Червоніє рута фестивалем Українська пісня в небо лине, Огорнувши весь народ теплом: Львів і Маріуполь— Україна! Крим, Азов, Карпати та Дніпро…
Червоніє рута в чистім полі— І виспівує про неї цілий світ! Фестиваль єднає наші долі І окрилює Вкраїну-- Захід й Схід.
Замовкає зброя, біль стихає, Не гудуть гармати по ночах… Голосно Вкраїна промовляє: «Я в Азовських ще живу степах!»
Тут жовтіє соняшник й пшениця, Море лагідно купає небеса, Із води цілющої криниця– Це віками вишита краса. А багатство наше—рід козачий, Що із піснею ступає сміло в бій. Чорний ворон в полі не закряче: Весь народ піднявся на двобій!
Червоніє рута фестивалем: Україна піснею живе; Всі незгоди й біди подолає Плем’я вільне, мужнє, молоде!