Зразки популярної та класичної джазової американської музики звучали у Тернополі в другий день міжнародного джазового фестивалю.

На сцені драмтеатру виступив піаніст Володимир Зайцев, українець, який вже багато років проживає в Америці. Супроводжував його виступ симфонічний оркестр Тернопільської обласної філармонії. І піаніст, і наш оркестр підготували для публіки не тільки цікаву музичну програму, а й кілька сюрпризів. А розпочався концерт із увертюри до оперети «Кандид» Леонарда Бернстайна.

- Я дуже хотів зіграти увертюру до «Кандида», тому що Леонард Бернстайн був продовжувачем добрих американських джазових традицій, – розповів Мирослав Кріль, художній керівник, головний диригент симфонічного оркестру Тернопільської обласної філармонії. – Будучи американським композитором, диригентом, аранжувальником і громадським діячем, він продовжив ту лінію, яку перед тим започаткували американські композитори. Я хотів висвітлити частинку його творчості, тому що у нього є дуже багато цікавих речей, а ця увертюра, як на мене, найдосконаліша у тому жанрі де є поєднання музики пізнього романтизму і джазових акордів, гармоній, ритмів. Це була людина, яка мала надзвичайний смак поєднувати непоєднуване. І це одна з найулюбленіших моїх увертюр. Для такого концерту це був найкращий початок.

Піаніст Володимир Зайцев зіграв для тернополян твори Луї Моро Готшалка, Скота Джоплінга, Джорджа Гершвіна, Костянтина Віленського.

- 90 відсотків моєї програми присвячено антології американської популярної музики, яка почалася у середині 19 століття, – розповів піаніст. – Наприклад, композитор, якого я зіграв – Луї Моро Готшалк, нікому тут невідомий. Він народився у Новому Орлеані у 1829 році. Ще малим він, живучи у заможній сім’ї, спостерігав за африканськими рабами, яких продавали новим господарям на площі Конго. Він слухав, як вони вистукували свої, незнайомі для європейців, ритми. Пізніше, коли він приїхав до Парижу навчатися музиці, то показав європейцям вперше, що таке синкопований ритм, з якого й почався джаз. Зіграв я також регтайми Скота Джопліна, а завершив програму великим Джорджем Гершвіним «Рапсодією в стилі блюз».

Джазові твори Володимир Зайцев «розбавляв» ностальгічними українськими. Наприклад, зіграв і заспівав «Рідна мати моя». А на завершення концерту виконав три пісні на слова композитора і поета Сергія Лазо. У супроводі симфонічного оркестру прозвучали «Ти подобаєшся мені», «Ні обіцянок, ні пробачень» та «Афіни-Київ-Істанбул». Такий «сюрприз» публіці сподобався – глядачі гучно аплодували, і не відпускали музиканта зі сцени. Тож, останньою піснею концерту стала улюблена всіма «Червона рута».

Ольга Трач,
"За Збручем"